В Ужгорода та його околиць тепер є транспортна модель, яка допоможе оцінювати ефективність змін у транспортній системі та дозволить покращити планування за рахунок того, що будь-яку ідею можна попередньо протестувати на моделі. Її розробили з використанням досвіду Кошицького самоврядного краю українські та словацькі фахівці у проекті міжнародної технічної допомоги «Стратегія адаптації до зміни клімату та кроки щодо пом’якшення наслідків для транскордонного регіону SK – UA (CLIMADAM)», що реалізується за рахунок Норвезького фінансового механізму. Крім того для Закарпаття було розроблено Стратегію адаптації до змін клімату на прикладі Стратегії для басейну річки Ронави у Словаччині.
Про це під час пресконференції в Ужгородському прес-клубі розповіла Наталія Каблак, професорка УжНУ, докторка технічних наук. Проєкт тривав два роки. «У рамках проєкту ми мали реалізувати два блоки: перший – це розробка транспортної моделі для міста Ужгорода та околиць, використовуючи досвід Кошицького самосправного краю, а другий – розробка для Закарпатської області стратегії адаптації до змін клімату та її застосування на місцевому рівні із використанням досвіду Кошицького самосправного краю», – сказала Наталія Каблак. За її словами, розроблену транспорту модель Ужгорода і околиць та Стратегію адаптації до змін клімату надалі зможуть використовувати громади Закарпаття для просторового планування.
Микола Пігуляк, начальник Управління містобудування та архітектури Закарпатської ОВА, уточнив, що Стратегія адаптації до змін клімату враховує місцеві закарпатські природні та кліматичні особливості. «Стратегію ми розробляли, використовуючи досвід словацьких колег, але додали до неї українські, закарпатські нюанси, які покращили її та піднесли до наших вимог. На початку роботи ми вирішили розмістити цю документацію на геопорталі містобудівного кадастру Закарпатської області, щоб її можна було використати для розроблення містобудівної документації. При розробці таких містобудівних документів усі громади зможуть передбачити і врахувати ці кліматичні нюанси і відповідно до них планувати свій населений пункт», – зазначив Микола Пігуляк.
Дмитро Беспалов, керівник розробників транспортної моделі, представник ТОВ «Про Мобільність» роз’яснив, що транспортна модель – це інструмент, який є обов’язковим для використання згідно з нашими чинними будівельними нормами. «Ті, хто займається містобудуванням, будівництвом, працюють із ДБН, де було прописано, що використання транспортної моделі на етапі транспортного планування є обов’язковим. Те, що у міста Ужгорода та його околиць з’явилась транспортна модель – це приведення до вимог чинних будівельних норм», – зазначив Дмитро Беспалов.
«Дуже важливо не плутати транспортну модель із транспортною стратегією. Це цифровий двійник усіх поїздок у місті Ужгороді та його околицях – своєрідний фотознімок того, що відбувається у поїздках пасажирів по місту. І робиться для того, що можна було на ньому випробовувати будь-які гіпотези та ідеї. Тобто, перш ніж впровадити новий маршрут, зробити платне паркування, відкрити лівий поворот у цивілізованому світі прийнято доводити ефективність цих рішень до того, як їх впроваджувати. Щоби довести ефективність, використовуються цифрові двійники міст, регіонів. Тому транспортна модель – це ІТ-система, яка дозволяє покращити планування за рахунок того, що будь-яку гіпотезу можна попередньо протестувати», – пояснив Дмитро Беспалов.
За його словами, транспортна модель Ужгорода базується на німецькому програмному забезпеченні. «Така сама є у Берліна, Лейпцига, Дрездена, будь-якого міста Європи чи США. Це специфічний софт і це промислові стандарти транспортного моделювання, німецьке програмне забезпечення, яким користується весь світ», – додав керівник ТОВ «Про Мобільність».
Базуючись на цій моделі, експерти розробили пропозиції для покращення транспорту в Ужгороді. «Перш ніж робити нову дорогу, нову транспорту розв’язку чи новий маршрут, треба буде довести у цій цифровій моделі, що це дасть відповідний ефект і що гроші у цьому об’ємі варто витратити саме на цю ідею. Це дозволить зекономити великі гроші. Це не вирівняє дороги і не перекладе бруківку, але це дозволить приймати дійсно найбільш ефективні та раціональні рішення», – підкреслив Дмитро Беспалов.
Віктор Путренко, керівник Агенції просторових рішень «Агеора», розповів про другий блок проєтку – розроблення Стратегії адаптації до змін клімату для Закарпатської області. «Складові моделі передбачали прогнозування на основі регіональних моделей, які вже розроблені. Це ті зміни, які будуть відбуватися у кліматі Закарпаття у період до 2050 року і як нам потрібно готуватися до них. Були використані дані часових рядів, починаючи із 60-х років минулого сторіччя, зроблено прогнозування зміни клімату. Виявлені тренди вказують на те, що у період до 2050 року буде підвищення температур, збільшення базових енергетичних показників клімату і зміна кількості опадів для регіону. Це все призведе до збільшення екстремальності як погодних умов, так і природних явищ, які виникають на території області», – сказав Віктор Путренко.
У документі вказано заходи, рекомендовані для Закарпатської області для забезпечення адаптації до існуючих змін і переходу до більш сталих моделей споживання і використання ресурсів, із зменшенням карбонового сліду, який на сьогодні здійснює економіка регіону. Ще одне із практичних завдань Стратегії – диверсифікація можливостей для економічного зростання, розвитку альтернативного сектора енергетики і підвищення безпеки життєдіяльності.
Ужгородські студенти теж були також долучені у процесі реалізації проекту. Про це розповів Владислав Пересоляк, завідувач кафедри геодезії, землеустрою та геоінформатики УжНУ. «Кафедра геодезії, землеустрою та геоінформатики також була залучена у дослідницьких роботах, які проводилися для розробки стратегії та адаптації до змін клімату. Основні питання зараз – це збереження поверхневих вод. Акцентували увагу на великих наслідках минулого століття – меліорації земель Карпатського регіону. І який вплив це здійснює на життя зараз», – сказав Владислав Пересоляк.
Світлана Краковська, кліматологиня, ключова експертка проєкту «APENA 3», завідувачка лабораторії прикладної кліматології Українського Гідрометеорологічного Інституту ДСНС та НАН України, зазначила: «Технічне завдання передбачало використання методики словацької сторони. Воно, з одного боку, відрізнялася від тої методики, якою ми користувалися раніше при розробці подібних стратегій для інших регіонів. Зміни клімату, які визначені для Закарпатської області, відрізняються від інших регіонів. Бо Закарпатська область – особлива, вона за Карпатами відносно інших регіонів України і, якщо її порівнювати з іншими областями, то клімат тут, звісно, інший, ніж навіть у сусідніх Івано-Франківській та Львівській. В гідрометінситуті я аналізувала зміни клімату, які прогнозуються для всієї України, і є гарна новина для Карпат загалом – тут не настільки все погано, якщо порівнювати зі змінами, які прогнозуються у південних та південно-східних регіонах, де буде дуже сильна посушливість. Це свідчить про те, що на Закарпатті можна розвивати багато напрямів і секторів, за умови реалізації заходів із адаптації до змін клімату, можна досягнути такого рівня, що люди, які будуть тут жити, будуть розвиватися у кліматично стійкому руслі», – сказала Світлана Краковська.
Партнерами проєкту міжнародної технічної допомоги «Стратегія адаптації до зміни клімату та кроки щодо пом’якшення наслідків для транскордонного регіону SK – UA (CLIMADAM)» є Кошицький самоврядний край Словацької Республіки, Агентство підтримки регіонального розвитку Кошице, Закарпатська обласна військова адміністрація, управління містобудування та архітектури Закарпатської обласної військової адміністрації та ГО «Інститут розвитку Карпатського регіону».
.
