Будемо мати чергове одоробло в Ужгороді — 16-поверхівку, що нависатиме над Набережною, липовою алеєю, мостом Масарика та модерністським кварталом Малий Ґалаґов. Імовірно не зовсім законне, але це мало кого турбує.

Про це повідомляє спільнота Save Uzhhorod.

Відповідно до історико-архітектурного опорного плану міста Ужгород вказаний об’єкт безпосередньо межує з історичним ареалом та комплексною охоронною зоною пам’ятки містобудування місцевого значення, а також знаходиться безпосередньо в зоні регулювання забудови 1-ї категорії, де діють суворі обмеження по висотності. Згідно з режимами використання в межах цієї зони допустима висотність забудови — до 5 поверхів.

Крім того, запланована багатоповерхівка буде розташована впритул до потенційного об’єкту Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО — урядового кварталу Малий Ґалаґов і очевидно розміститься в його буферній зоні. Значна висота будівлі може негативно вплинути як на об’єкт ЮНЕСКО, так і на можливість його успішного номінування.

Як відомо, у 2018 році головний архітектор Ужгорода Олег Боршовський вже видавав містобудівні умови та обмеження для цього об’єкту, згідно з якими висота будівлі була обмежена 12 поверхами. Однак тоді ж Міністерством культури України 14.06.2018 відмовлено у погодженні історико-містобудівного обґрунтування (ІМО), поданого ТзОВ «Наша спадщина» в інтересах забудовника (реєстраційний номер 3102/10-2/13-18).

Як бачимо, з того часу гранична висотність будинку підросла до 16 поверхів. Імовірно були видані нові містобудівні умови та обмеження (відомо ж, що наш головний архітектор — щедра душа). Також змінилася і формальна адреса будівництва — була Студентська набережна 2А, а зараз це вже вул. Закарпатська, 1Д. Чи були отримані всі погодження та дозволи, включно з органами охорони культурної спадщини — невідомо.

“Дякуємо” головному архітектору Олегу Боршовському та міському голові Богдану Андріїву.

Процитуємо допис Alex Rovnyak:

1. Чи розуміє міська рада, що Студентська набережна — важливе місце для відпочинку ужгородців? Ми тут гуляємо, бігаємо, катаємося на велосипедах, відпочиваємо, тощо.
2. Чи розуміє міська рада, що багатоповерхівки — це те, що цей відпочинок руйнує в корні? Знищення озеленення, закрите небо, шум від авто, візуальна неестетичність, візуальний тиск, зайва метушня і т.д.
3. Чи розуміє міська рада, як візуальне забруднення бетонними монстрами впливає на психіку містян, їх ментальне здоров’я? (підказка, впливає вкрай негативно)
4. Чи розуміє міська рада, що ужгородці ідуть у такий простір, як набережна, частково тому, щоб сховати свої очі від бетону та етажок, які їх оточують в “Новому Районі”, “Боздоші” і т.д. А тут тобі на.. яка невдача. Улюблена набережна вітає нас тим самим, тільки поверхів вже не 5-9, як “на районі”, а цілих 16! І машини курсують туди сюди нон-стоп. Як вам?
5. Чи є у міста бачення де будувати треба, а де ні? І хто за це відповідає?
6. Коли закінчиться хаотична забудова міста, і ми почнемо зберігати простір для відпочинку і туризму? А не бездарно забудовувати все що можна, в погоні за короткотривалою наживою.
7. Чи розуміє міська рада, що майбутнє покоління отримає кітчовий Ужгород, з візуальним забрудненням і невдалим плануванням. Як наслідок — втрата зон для відпочинку і туризму на покоління вперед. Втрата оздоровчого і бюджетонаповнюючого компоненту на покоління вперед. А це грабунок нас, наших дітей і внуків. Наш вкрадений простір, здоров’я і наші гроші. Є таке розуміння?