Замість відпочинку після чергування – знову на роботу… але тепер вже у підрозділ добровольців-вогнеборців рідного села. Таке буремне життя обрав для себе Роланд Косаш, який окрім того, що служить старшим водієм у державній пожежно-рятувальній частині м. Чоп, командує добровільною пожежною командою села Малі Геївці Ужгородського району.

«Чергування у добровольців бувають різними. Інколи виїздів взагалі немає, а інколи як мішок розв’язався – то пожежа виникне, то допомога населенню потрібна. Загалом за рік десь 35-40 виїздів. Мені ж треба помножити цю цифру на два, бо плюсом ще й виїзди в Чопі. Отака в мене пожежна математика. Та й радіус обслуговування у команди дуже великий, майже 30 навколишніх населених пунктів. А враховуючи, що до найближчого підрозділу ДСНС 20 хвилин по бездоріжжю, найчастіше ми прибуваємо перші, тож першу руку допомоги подаємо населенню ми. І цим пишаємось ”, – розповідає рятувальник.

Тягу до боротьби з вогнем 24/7 заклав у Роланді батько, який після 20 років служби в ДСНС вийшов на пенсію, але не зміг всидіти вдома та пішов добровольцем у пожежну команду Малих Геївців. Так само зробили й ще 4 його односельців – колишніх рятувальників Закарпаття. Замість того, аби лежати на дивані, чоловіки обрали для себе інший, більш важливий шлях — допомоги людям. Наразі у команді Малих Геївців працює 14 людей: 4 водіїв, які знаходяться у штаті підрозділу, та 10 добровольців. У гаражі є все необхідне – 3 пожежні автомобілі, інструмент, обладнання та форма.

“Інколи чую від друзів питання: “Ти ще не втомився по пожежам бігати? Може відпочинеш?” Я завжди відповідаю — я відпочиваю на роботі. Опісля масштабної пожежі чи виїзду відпрацьовую з командою нормативи, аби ми були ще оперативнішими та вправнішими”.