10 жовтня у світі відзначали День ментального здоров’я, в Україні в усіх обласних центрах в рамках днів спільнодії Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» відбулися тематичні заходи з цієї нагоди під назвою “Стійкість одного. Стійкість мільйонів”. В ужгородському скансені для дітей організували розваги на повітрі із спеціальними вправами, техніками самодопомоги, арттерапевтичні заняття. Тим часом експерти, представники обласної влади, громадських організацій обговорювали окремі аспекти реалізації Програми в області та регіональний план на 2024-2026 роки. Кращі імплементатори Програми на місцевому рівні отримали нагороди.
«Ми вже трохи стомились від тої тривалої напруги, яка почалася ще з ковіду, а потім тільки посилилася з початком повномасштабного вторгнення. Це не може не даватись взнаки, і ми відчуваємо це як на рівні нашого психологічного стану, так і на рівні нашого фізичного, – каже Таїсія Симочко, Регіональна координаторка Всеукраїнської програми ментального здоров'я “Ти як?” у Закарпатській області. — Стійкість — це не про те, що ми не можемо мати проблем, чи не можемо мати якихось психологічних порушень. Стійкість –це швидше про вибір, про те, щоб обирати вихід із цього стану, і з будь-якої ситуації, в якій ми перебуваємо».
Стійкість може проявлятися у багатьох варіантах, каже експертка, бо в кожного з нас свої індивідуальні ресурси та джерела стійкості. Щоб скерувати людину у правильному напрямку, допомогти їй віднайти цей ресурс, працюють фахівці, діють різні програми. В кожній громаді Закарпаття є ті чи інші послуги у сфері ментального здоров’я. Однак це не завжди комплексні заходи, і поки що не має достатньої кількості фахівців, щоб повністю забезпечити покриття потреби. «У нас дуже слабо поки прокартовані сервіси, які відносяться до неформальних послуг, важко промоніторити в яких громадах працюють групи підтримки, чи інші можливі форми послуг. Важливо також зрозуміти, як можна різні ресурси громади направити на розвиток нових послуг і сервіс. Щоб потреба була задоволена, має бути добре розвинута система послуг на різних рівнях, – коментує Таїсія Симочко. – Найбільша кількість людей потребує послуг саме на початковому рівні підтримки і чим краще будуть розвинуті неформальні послуги на рівні громади, тим менша кількість людей потребуватиме спеціалізованої допомоги».
Юліана з Харківщини прийшла на захід з дитиною, дізналась про активності у хабі для ВПО «Совине гніздо». В Ужгород жінка приїхала влітку цього року, переконана, що від стану людини залежать подальші події у житті. «Обов’язково зранку прокинутися і сказати, я є в цьому світі, дякую тобі всесвіт за все, що ти даєш мені. І сказати: я молодець!, – ділиться Юліана. – Коли ми сюди вже приїхали, і я була у такому важкому психологічному стані, до нас подзвонили з програми, з якої я рік чекала запрошення, зареєструвавшись, це програма по психологічному відновленню під час війни. Ми поїхали. Там нас вчили , як дбати про себе, хвалити себе за наші дії».
Щоб нормалізувати свій психологічний стан існує багато різних практик, чимало вправ фахівці розробили для дітей. Ольга Руіна, психологиня громадської організації «Неємія» займається психосоціальною підтримкою вже багато років. У День ментального здоров'я вона розповідала дітям, як правильно дихати. «Ми пояснюємо, що при стресі важливо одразу заспокоїти своє дихання. Звісно, ми для дітей це розповідаємо дуже по-дитячому. Ми робимо з ними кумедні іграшки, вчимо їх дихати, під час цього говоримо з ними. Діти розповідають, чи важко буває дихати в різних ситуаціях, – пояснює Ольга Руіна. – Це дуже-дуже потрібно нашим діткам. Використовуємо для таких практичних завдань дуже прості матеріали, які доступні кожному: просто паперові стаканчики, гумові рукавички, трубочки і трошки настрою».
“Стійкість – яка вона в регіональному вимірі та в персональних історіях?” Під такою назвою у рамках відзначення Дня ментального здоров’я проходила панельна дискусія за участі фахівців. Ольга Травіна, Директорка департаменту соціального захисту населення Закарпатської ОВА поділилася досвідом участі працівників соціальної сфери у спеціалізованих тренінгах. Серед настанов: щоб подбати про інших, в першу чергу треба подбати про себе. Тоді допомога буде справді якісною. Також посадовиця прокоментувала регіональний план дій. «Цей документ, який ми розробляли разом, це не має бути просто документ заради того, щоби прозвітувати про нього і відкласти десь на поличку. Це якраз та наша спільна робота, яка буде для нас в подальшому дорожньою картою. Моє особисте переконання– базовий рівень територіальній громади – це саме те, на що ми маємо в першу чергу звертати увагу, і саме в кожній територіальній громаді має бути працівник, що надає ці послуги».
«Панельна дискусія власне про індивідуальні історії, до неї ми залучили фахівці з різних секторів, соціального сектору, міжнародні організації, бібліотеки. І це про те, як кожен із просторів може стати осередком, який надає різного рівня психосоціальні послуги, це про те, як працювати в умовах, коли ти стикаєшся з різними історіями людей, і як в цьому всьому триматись і працювати далі. Що потрібно робити для того, щоб все-таки залишатись стійким,- пояснює Таїсія Симочко. – Адже повномасштабне вторгнення триває вже більше двох років, а ми розуміємо, і про це свідчать дані багатьох досліджень, що кількість людей, які вже потребують і будуть в подальшому потребувати психосоціальної підтримки і різного рівня послуг у сфері психічного здоров’я, постійно зростає і буде зростати».